Останній дзвоник

У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника. Останній дзвоник – це чудова ліцейська традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Цього свята немає в жодному календарі. Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного з нас.

25 травня 2018 року вчителі, учні ліцею та їх батьки зібралися усім разом на урочистостях із нагоди святкування одного з найулюбленіших свят ліцейської родини – свята Останнього дзвоника. З трепетом вітали присутні цьогорічних випускників, які разом з батьками та вихователями Зарвою І.А., Карпенко С.І., Сащенко І.М.вийшли на останню в їхньому житті шкільну лінійку. Цей день для них став святковим, радісним  та сумним водночас. Адже це – час розставання із рідним ліцеєм, його затишними стінами, гомінкими коридорами, де пролетіло два трепетних, неповторних роки, прощання із щирими друзями, добрими наставниками. Усе це – позаду, а попереду самостійне доросле життя. Прозвучав Державний гімн України. Урочисту лінійку було оголошено відкритою. Зі вступним словом-привітанням до присутніх звернулася директор ліцею Тетяна Михайлівна Шевчук, яка відзначила, що навчальний рік, котрий минув, приніс чимало досягнень і здобутків навчальному закладу. Протягом навчального року, що минув, вихованці ліцею досягли значних успіхів у навчанні, в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах та змаганнях, тож досить тривалою була церемонія нагородження. Кожне нове прізвище нагородженого учасники урочистої лінійки зустрічали емоційно, бурхливими оплесками. І ось, нарешті, дзвінкоголосо прозвучав останній дзвоник, сповістивши про закінчення ще одного навчального року та початок довгоочікуваних літніх канікул.